Інформація на цьому сайті не оновлюється. Відвідайте наш новий сайт

Львівська політехніка вдосконалює систему внутрішнього забезпечення якості вищої освіти

Це надзвичайно актуальне питання розглядали на черговому засіданні Вченої ради Національного університету «Львівська політехніка». Доповідав голова комісії ради з проблем навчання професор Орест Лозинський. З ним після засідання поспілкувався журналіст прес-служби.

– Пане Оресте, чи можна вважати, що система забезпечення якості вищої освіти вже повністю розроблена й оформлена відповідним документом?

– Ні , це лише перший етап. Я виклав погляд членів комісії на структуру, параметри цієї системи, концептуальні засади.

– Назвіть, будь ласка, складові цієї системи.

– Це, зокрема, освітній процес, наукова робота, професорсько-викладацький склад, рівень студентів, рівень інформаційного забезпечення (особлива увага звернута до розширення та вдосконалення віртуального навчального середовища). У кожній складовій є кілька елементів. Торкнуся докладніше елементів освітньої діяльності, насамперед – контролю на вході. З якими знаннями приходять до нас студенти після складання зовнішнього незалежного оцінювання? Для цього усі першокурсники пишуть університетські контрольні роботи. Далі – контроль у міжсесійний період, семестровий контроль, перевірка залишкових знань, контроль на виході, коли випускаємо бакалаврів та магістрів. Кінцева діагностика визначає конкурентоспроможність нашого випускника на ринку праці.

У своєму виступі я підкреслював, що якість, висловлюючись математичним терміном, – це функція багатьох змінних. В системі мусить бути вимірювання якоїсь координати мусить бути керуючий вплив на ту координату. Керуючий вплив – це по суті зворотній зв’язок.

Ефективний керуючий вплив запропонував свого часу ректор Львівської політехніки професор Юрій Бобало. Він запропонував контрольні роботи на відповідність результатів ЗНО і реальних знань першокурсників з наступним двотижневим навчанням за шкільною програмою з відповідних предметів з метою мінімізації «пробілів» у знаннях випускників шкіл. На кожен замір має бути керуючий вплив. Йдеться не про «розмахування» палицею чи пальчиком, про якісь адміністративні заходи, а про дієвий вплив, що може поліпшити якість навчання.

До такої практики вдаються, для прикладу, в Інституті комп’ютерних наук та інформаційних технологій. Читає викладач лекцію з комп’ютерної дисципліни. На лекцію приходить фахівець із успішної ІТ-фірми й аналізує, наскільки лектор послуговується сучасними знаннями і технологіями, чи його багаж викладача не застарів. Це і є, власне, той керуючий вплив. Зробив заміри, проаналізував і здійснив керуючий вплив. Ми повинні визначити, що і як треба контролювати, на що впливати.

– Як Ви дивитесь на те, щоб якість навчання оцінювали не самі політехніки, а незалежна інституція, скажімо, Український центр оцінювання якості освіти. В Львівському національному університеті імені Івана Франка буде проведено експеримент із відбору студентів до магістратури через ЗНО.

– Не треба плутати грішне з праведним. Будь-яка незалежна інституція може дати лише констатацію рівня знань випускників. Але вона не скаже, що ми повинні робити для поліпшення цієї якості. Хоча може бути ефективним і зовнішній контроль. У нашому Інституті енергетики і систем керування своєрідний керуючий вплив здійснюють передові фірми світу, оснащуючи наші лабораторії найсучаснішим обладнанням.

– Як ви вважаєте: ця система буде працювати чи залишиться лише на папері або в електронному варіанті?

– Буде працювати, бо на кожен замір буде дія!


На завершення подамо виклад ухвали Вченої ради Університету щодо внутрішнього забезпечення якості вищої освіти. Перед комісією з проблем навчання поставлено завдання розробити відповідне положення. Директори навчально-наукових інститутів разом із завідувачами кафедр повинні подати свої пропозиції щодо вдосконалення системи забезпечення якості вищої освіти на рівнях кафедри, інституту, Університету. Перед комісіями Вченої ради з проблем навчання та з проблем інформатизації і комп’ютеризації разом із Центром інформаційного забезпечення поставлено завдання розробити і впровадити систему моніторингу та контролю якості підготовки фахівців на усіх рівнях навчання; положення про систему запобігання та виявлення академічного плагіату у наукових і навчальних працях працівників і здобувачів вищої освіти, а також Кодекс академічної доброчесності здобувачів вищої освіти, науково-педагогічних та педагогічних працівників Університету.