Інформація на цьому сайті не оновлюється. Відвідайте наш новий сайт

Проекти, які урізноманітнюють життя Університету: викладачі і студенти ІАРХ спільно реалізовують проект «Артпростір»

Бажання створити особливу атмосферу в своєму інституті спонукало викладачів кафедри дизайну та основ архітектури ІАРХ Маріанну Дубову та Ірину Дутко три роки тому розпочати проект «Артпростір», який реалізовують спільно зі своїми студентами.

– У нас виникло бажання створити щось у межах інституту. Спершу вирішили реалізувати тему, близьку архітекторам і всім митцям загалом, – «Венеція». Тоді підготували три інсталяції. Це був своєрідний експеримент. Ми закликали студентів поза навчальним процесом долучитися до цієї роботи. Тоді зголосилися третьокурсники з різних груп і ми почали роботу, не цілком усвідомлюючи, скільки насправді це забере часу та зусиль, – розпочала про задум та реалізацію проекту його співавтор Маріанна Дубова. – Інсталяційне мистецтво – дуже цікавий вид дизайну, який відкриває чимало можливостей для експериментів. Намагаємося працювати дуже простими засобами, матеріалами, використовуючи також і природні явища: світло, перспективу, простір. І в таких межах дуже класно працювати, бо це для студентів можливість вивчити і зрозуміти, що таке простір, які співвідношення макетів і експонатів великих чи навіть величезних розмірів.

Окрім всього, як наголосили викладачі, це можливість для майбутніх архітекторів чи дизайнерів втілити власні проекти. Вони можуть побачити різницю між теоретично описаними проектами і їх реалізацією, коли з’являються різні нюанси, з якими, працюючи теоретично, не стикаються. Також це і реальне відчуття матеріалу, пошуки можливостей встановити експонати. Складнощів додає ще й те, що Політехніка (зокрема, головний корпус) має певні архітектурні елементи, на які необхідно зважати, розміщуючи інсталяції.

Наприкінці 2013 року спільно з Колегією та профкомом студентів і аспірантів підготували величезну інсталяцію на тему Голодомору. Як зауважила моя співрозмовниця, це була дуже складна і масштабна робота, бо перш, ніж почати працювати над ідеєю, і студенти, і викладачі перечитали чимало літератури про цю страшну трагедію. До реалізації проекту долучилися студенти різних курсів ІАРХ.

Цьогорічний проект «Океан» став результатом досить тривалої роботи. Осмисливши різні теми, обрали природні явища, які завжди цікаві та дають можливість різних інтерпретацій. Загалом обрали шість ідей третьокурсників для реалізації. Це проекти Юрія Мельоти, Олі Вовк, Олі Музики, Мирослави Мохнацької, Анни Жулин та випускниці Оксани Питлик.

– Спершу це були теми курсових робіт, над якими всі працювали індивідуально. А цього семестру обрали кілька, які реально втілити у стінах університету. Нам сподобалося, бо це новий досвід, як робити різні конструкції, розміщувати їх у приміщенні, де знайти необхідні матеріали, – розповіли студенти. – В майбутньому працюватимемо з багатьма матеріалами і в різному просторі – це була чудова нагода спробувати.

– Коли готувала інсталяцію «Медузи», вичитала цікавий факт, що медузи були завжди, тобто цей вид – вічний. І в мене виникла ідея зробити їх у своїй роботі з довговічних матеріалів – пластику. Таким чином торкнулася екологічної теми, бо такі пластикові «медузи» забруднюють океан і вбивають живих медуз. Тож це своєрідне побажання, щоб пластикові медузи були лише в інсталяціях, – додала Мирослава Мохнацька.

А тему «Айсберг» авторка Оля Музика присвятила проблемі глобального потепління. Такі різні підтексти мала кожна інсталяція.

– Приємно, що маємо чимало позитивних відгуків. Багато студентів забажали долучатися до наших проектів. З радістю продовжили б цей проект. Тему «Океан» можна спробувати реалізувати в інших просторах – в офісах, супермаркетах, у виставкових залах і навіть на вулиці. Та ширший простір, відповідно, потребуватиме більше сили, матеріалів, часу, – додала наостанок Маріанна Дубова. – На жаль, в нашому університеті нема галереї на кшталт виставкових зал закордонних університетів, де можна було б експонувати різні студентські проекти. Таку галерею можна зробити в 19-му навчальному корпусі. Надалі спробуємо напрацювати проекти зі створення такого виставкового простору, щоб запропонувати це керівництву Політехніки.