Інформація на цьому сайті не оновлюється. Відвідайте наш новий сайт

Нове життя Дуги Струве

У День геолога, картографа і геодезиста, який цьогоріч припав на 1 квітня, відбулася одна важлива «геодезична подія», до якої долучилися і львівські політехніки, – відкриття пам’ятного знака на місці геодезичного пункту Гурники на Рівненщині, який є складовою Дуги Струве – однієї з пам’яток світової спадщини ЮНЕСКО

Із місця події

Пункт Гурники біля села Гірники, за 20 км від Дубно, відновили Науково-дослідний інститут геодезії і картографії (Київ) та Національний університет водного господарства та природокористування (Рівне), розповів завідувач кафедри картографії та геопросторового моделювання Політехніки професор Петро Черняга. Він узяв безпосередню участь у відкритті пам’ятного знака:

– На знаку зображені Земля, меридіани. Є напис, що його встановлено на честь вимірювання Дуги Струве, проведеного у 1835–1840 роках, і що пункт заклав і проводив вимірювання військовий геодезист Карл Теннер. Крім Петра Черняги, на урочистості Політехніку представляв також професор кафедри вищої геодезії та астрономії Степан Савчук. Взагалі, дійство зібрало чимало фахівців: були присутні представники головного управління Держземагентства у Рівненській області, представники місцевої влади – Дубненської районної адміністрації, села Гірники, приватних професійних підприємств і, звичайно, науковці – крім політехніків, з кафедри землеустрою, геодезії та геоінформатики НУВГП, Державного підприємства «Рівнегеокадастр», НДІ геодезії і картографії.


Таки мандарин

– Класична механіка, створена генієм Ньютона та інших дослідників забезпечила основу для наукового вивчення фігури і гравітаційного поля Землі. Результати визначень стиснення земного еліпсоїда, які незалежно один від одного отримали Гюйгенс і Ньютон, дуже різнились між собою, – це викликало сумніви не тільки у сплюснутості фігури Землі, але й в обґрунтованості закону всесвітнього тяжіння, який на той час мав багато противників. Перевірку стиснення фігури Землі в кінці ХVII – на початку ХVІІІ ст. у Франції провів Д. Кассіні – по меридіану від Парижа на північ і південь. Та через помилки у вимірюваннях вийшло, що Земля витягнута в напрямку полюсів (має форму лимона), – тож суперечка тривала майже до середини ХVІII ст. Крапку поставили дві геодезичні експедиції, створені Паризькою академією наук для проведення градусних вимірювань в Перу і Лапландії в 1735 – 1742 роках: результати остаточно підтвердили стиснення Землі в напрямку полюсів і підтвердили обґрунтованість закону всесвітнього тяжіння, – пояснює професор кафедри вищої геодезії і астрономії Політехніки Олександр Марченко. – А Дуга Струве – це найдовший градусний вимір дуги меридіана, проведений наземними дослідниками у ХІХ ст.

Дуга Струве – мережа, що складається з 258 трикутників із 265-ма тріангуляційними, тобто вимірювальними, пунктами, на яких проводили знімання впродовж 1816 – 1855 років. Творець Дуги директор Пулковської астрономічної обсерваторії Василь Струве (Фрідріх Георг Вільгельм Струве) мав на меті уточнення форми і розмірів Землі. Це було одне з перших вимірювань довгого сегмента меридіану (25° 20′), яке дозволило встановити точний розмір і фігуру (тобто стиснення) нашої планети. Це був важливий крок у вирішенні основної задачі геодезії та розвитку наук про Землю.

Дуга Струве проходить територією десяти країн (її довжина 2820 км) і з’єднує Норвезьке море з Чорним. Починається дуга на півночі Норвегії біля мису Норд-Кап і закінчується в Україні. Крайнім південним є пункт у Старій Некрасівці на Одещині.

– За кількістю пунктів Дуги Струве Україна є другою (після Фінляндії) – у нас 63 точки. Загалом їх можна поділити на три частини (згідно з поточним станом справ, описаним у Національному звіті України за 2011 рік): збережено 15 точок, 26 – повністю знищено, а 22 стали в радянський період основою для формування Державної геодезичної мережі. На сьогодні співробітниками НДІ геодезії і картографії віднайдено геодезичні пункти на Хмельниччині, Рівненщині, Одещині, Волині, Львівщині, наприклад, у Великих Мостах, – розповідає Олександр Миколайович.

«Об’єднані» технічним дивом

Відновлення пунктів Дуги Струве триває не один рік. Країни, «об’єднані» Дугою, почали співпрацювати в цьому напрямі з 2003 року. Пошуком пунктів, зокрема в Україні, займається спеціальна група НДІ геодезії і картографії. Взагалі, це справа непроста: спершу відомі координати трансформують у глобальну земну систему координат, а тоді з допомогою супутникової навігації і … лопат шукають пункт, адже це може бути схована у землі кам’яна плита чи засічка на будівлі.

– У 2002 році Міжнародний Інститут історії геодезії і вимірювань (Велика Британія) виступив з ініціативою внести творіння Струве до Списку об’єктів світової спадщини ЮНЕСКО. Країни, територію яких перетинає Дуга, активізувалися, підготували і передали в міжнародну організацію всі номінаційні форми. І у 2005 році спеціальна комісія ЮНЕСКО визнала Дугу Струве науково-технічним досягненням людства і включила до свого Списку відомі на той час 34 точки. Серед них було чотири українські – в Катеринівці, Фельштині й Баранівці, що на Хмельниччині, та у Старій Некрасівці на Одещині, – каже Петро Черняга. Значення Дуги Струве для науки, а також той факт, що вона об’єднала різних науковців, країн і націй, породило задум у литовських учених визнати Дугу «видатною всесвітньою величиною», яскравим зразком технології вимірювання. Існує навіть своєрідна міжнародна політика із пропагування Дуги. А минулого року відбувся автомобільний пробіг уздовж Дуги. Цікаво, що у скандинавських, балтійських країнах, Білорусі є навіть поштові марки, конверти, присвячені геодезичному диву.

Дугу продовжать?

Дуга Струве – класичний історичний експонат, але нині звучать пропозиції розширити її. Недавно з такою пропозицією виступив Джим Сміт із Міжнародного інституту історії геодезії і вимірювань (Велика Британія). Йдеться про те, щоб зробити відгалуження від «класичної» Дуги Струве – через територію Західної України, Польщі, Румунії і Балкан із виходом на Грецію. Розширена дуга мала би «зв’язати» Європу й Африку і, перетнувши всю територію Африки, дійти аж до Кейптауна. За задумом, нова дуга мала б охопити 28 країн. Про можливості втілення цієї ідеї зокрема говоритимуть на конференції, яка відбудеться цього літа у Білорусі.

Ірина ШУТКА тижневик Аудиторія