Інформація на цьому сайті не оновлюється. Відвідайте наш новий сайт

В Університеті відбулися триденні реколекції для студентів та працівників

В середині Великого посту у Львівській політехніці оздоровлювали душі. Отець Тарас Жеплинський (доцент кафедри хімічної технології силікатів ІХХТ) провів триденні реколекції для студентів та працівників нашого університету. Загальна тема обговорень – «Люблячий Отець і його діти». Священик говорив про три складові цієї теми (по одній на кожен день реколекцій): «Блудний син», «Старший син», «Люблячий батько».

Мені довелося побувати на першій реколекції – «Блудний син». Розпочалася і завершилася зустріч спільною молитвою. Спершу благословенням Святого Духа через звернення словами «Царю небесний», а наприкінці – «Богородице Діво». Обговорення притчі відбувалося довкола відомої картина Рембрандта «Повернення блудного сина». Як наголосив отець Тарас, це вершина творчості голландського художника, яку він створив в останні роки свого життя, акумулювавши в ній весь свій духовний і життєвий досвід.

– В образі блудного сина, який залишив свого батька, розтратив весь його маєток, а потім опам’ятавшись, розкаявся і повернувся до рідного дому, треба вміти побачити себе, – закцентував священик.

В обговоренні притчі отець торкнувся різноманітних сфер людського життя: гордині, розпусти, марнославства, грошолюбства… Головним у житті кожної людини має бути постійне осмислення своїх вчинків.

– Бог створив людину, бо хотів поділитися з нею своєю любов’ю. Але людина недосконала. Хоча навіть на витвір мистецтва можна дивитися по-різному. Можна бачити красу, а можна взяти лупу і бачити лише помилки, не помічаючи решта прекрасного. Часто люди саме так і поводяться, особливо у стосунках один з одним. І це перший момент, який робить нас подібними до блудного сина, – йшлося під час реколекції.

Часто люди переконані, що все: здоров’я, краса, розум… – їхня заслуга. Хоча насправді все, що маємо і що отримуємо щодень, – щедрий Божий дар. Проблемою є й те, що всю Божу допомогу люди сприймають як належне, забуваючи через молитву дякувати.

Як наголосив отець Тарас, найкращим індикатором того, наскільки треба бути вдячними небесному Отцеві, є неповносправні люди, які цінують усе, що мають довкола себе.

– Сучасному суспільству бракує любові і терпіння – два поняття, які не можна розділити. Якщо любиш когось, то маєш бути готовим терпіти. Саме терпіння випробовує справжність любові, – наголосив на першій реколекції священик.