Інформація на цьому сайті не оновлюється. Відвідайте наш новий сайт

«Круглий стіл» науковців став завершальним акордом Наукових фестин у Львівській політехніці

Успішне проведення Наукових фестин, які відбувалися у Національному університеті «Львівська політехніка» впродовж 25–28 квітня, очевидно, не залишили шансів скептикам щодо доцільності такого масштабного креативного науково-просвітницького дійства. Справжнім генератором ідеї та концепції Наукових фестин була проректор з наукової роботи Університету, доктор економічних наук, професор Наталія Чухрай. Цей захід – у її активі за перші сто днів від часу затвердження на посаді проректора.

А завершальним акордом свята знань став «круглий стіл» науковців Львівської політехніки, а також університетів Польщі, Франції та Великобританії. Вступним словом його відкрила і виступила з доповіддю «Наукові дослідження у Національному університеті «Львівська політехніка» професор Наталія Чухрай.

Найбільша увага учасників діалогу була прикута до презентації університету Ле Ман (Франція). Місток співпраці між Львівською політехнікою і цим відомим навчальним закладом прокладено 2014 року, коли ректор Університету Юрій Бобало підписав у Парижі відповідну угоду з керівництвом університету Ле Ман.

Про цей навчальний заклад, його факультети, наукові школи докладно розповів директор інституту науки і техніки професор Бернард Кастаньєд. Разом із ним гостем Львівської політехніки був почесний директор згаданого інституту Мішель Пезеріл. Упродовж кількох днів нашими гостями опікувалися доцент Інституту хімії та хімічних технологій Олена Федорова та кандидат економічних наук з Інституту гуманітарних і соціальних наук Олена Бобало, які вже були гостями університету Ле Ман. Молоді науковці непогано володіють французькою мовою і вдосконалюють її у громадській організації Франсе альянс.

За словами Наталії Чухрай, коло учасників «круглого столу» і презентацій було сформовано саме так, щоб виявити спільні зацікавлення, точки дотику між науковцями Львівської, Люблінської, Жешівської, Сілезької політехнік та університету Ле Ман. Більш поглиблена розмова щодо співпраці науковців відбулася у секціях «Нові матеріали та технології», «Біотехнології», «Комп’ютерні науки» та «Машинобудування».

Доктор Ян Бурек говорив про перспективи реалізації наукової співпраці між факультетом машинобудування, авіації та аеронавтики Жешівської політехніки та Інститутом інженерної механіки та транспорту Львівської політехніки.

Велике зацікавлення викликало повідомлення професора кафедри електронних приладів Інституту телекомунікацій, радіоелектроніки та електронної техніки Львівської політехніки Владислава Черпака, яке стосувалося, зокрема, органічної електроніки, створення світловипромінюючих структур на основі тонких плівок розміром 30–40 нанометрів.

Про наукові напрями кафедри технології біологічно активних сполук, фармації та біотехнології Інституту хімії та хімічних технологій Львівської політехніки розповідав професор Володимир Новіков. Подібний напрям є і в університеті Ле Ман. До речі, професор Новіков за дорученням ректора Юрія Бобала є відповідальним за наукові та освітні зв’язки між нашими університетами.

Після завершення «круглого столу» і презентацій безпосередньо в інститутах ми поспілкувалися з деякими учасниками цього заходу. Завідувач кафедри проектування та експлуатації машин професор Зіновій Стоцько, який донедавна очолював Інститут інженерної механіки та транспорту, розповів про плідну співпрацю його кафедри і кафедри, яку очолює у Жешівській політехніці доктор Бурек. Він та його партнер – голова спостережної ради ТзОВ «Тарновські заклади електричного обладнання» – опікуються практикою наших студентів у політехніці Жешува, а партнер також сприяє проходженню практики студентів на підприємствах польського Підкарпаття. Партнерські кафедри разом з виробничниками готують спільні пропозиції для участі у програмі Євросоюзу «Горизонт 2020».

За посередництва Юзефа Шторца Інститут інженерної механіки та транспорту Львівської політехніки запропонував підприємствам харчової та електротехнічної промисловості Підкарпаття автомати для пакування у плівку сипких матеріалів та суперконденсаторів. Ці пропозиції нині прискіпливо вивчають польські промисловці. Львів’яни планують найближчим часом відвідати ці підприємства для налагодження тісніших контактів.

Доцент Інституту телекомунікацій, радіоелектроніки та електронної техніки Віктор Гоблик на засіданні «круглого столу» звернувся з пропозицією до Бернарда Кастаньєда донести до зацікавлених наукових інституцій Франції інформацію про досягнення українських науковців, які розробили найпотужніший у світі радіотелескоп, що здатний приймати випромінювання небесних джерел у широкому діапазоні частот. Він також запропонував співробітництво у розробці антенних елементів радіотелескопів для дослідження космічних об’єктів.

 Чи принесе «круглий стіл» практичну користь, чи стануть презентовані наукові розробки набутком реального сектору економіки і чи сприятимуть створенню єдиного освітнього і наукового європейського простору? – на ці запитання відповіла професор Наталія Чухрай:

– Подібні заходи – хоч і невеличкі, але необхідні цеглинки у побудові європейського наукового співтовариства. Перші результати нашої співпраці з університетом Ле Ман – це готовність цього навчального закладу прийняти своїм коштом на двотижневе стажування трьох наших аспірантів і одного кандидата наук. У разі успішного проходження цього стажування наші науковці зможуть проводити там дослідження впродовж трьох років. З університетом Ле Ман вже практично вирішується питання про подвійні дипломи, зокрема, у галузі біотехнологій і фармації.

Крок за кроком ми будемо створювати наукові колективи за участі університетів України, Польщі, Німеччини, інших країн для вирішення на партнерських засадах актуальних завдань. Наразі впровадження наукових розробок у реальний сектор економіки України гальмується вкрай складною економічною і фінансовою ситуацією в країні. І державне фінансування наукових досліджень є дуже обмеженим. За таких умов треба постійно думати про багатоканальність фінансування науки – і фундаментальної, і прикладної, працювати, так би мовити, на експорт науково-технічних результатів. Саме так виходили на світові ринки Корея, Китай та інші країни. Саме наука та науково-технічна діяльність університетів повинні стати базою інноваційного конкурентоспроможного розвитку вітчизняної економіки, – сказала на завершення Наталія Чухрай.