Інформація на цьому сайті не оновлюється. Відвідайте наш новий сайт

Львівські політехніки продовжують досліджувати собор у Холмі, зведений королем Данилом Галицьким

Через тиждень завдяки спеціальній експертизі науковці дізнаються, чи знайдені під час їхнього дослідження кафедрального собору (Успення) Пресвятої Богородиці у м. Холмі (Польща) знахідки і поховання справді належать до періоду ХІІІ століття, тобто періоду княжої доби короля Данила Галицького.

Про це розповів керівник української групи дослідників доктор археології, професор, завідувач кафедри реставрації архітектурної і мистецької спадщини Національного університету «Львівська політехніка» Микола Бевз 12 жовтня під час прес-конференції у Львові. За його словами, тепер для науковців, які працюють у цьому науково-дослідному проекті, головне завдання, – до кінця зрозуміти архітектуру побудованого у ХІІІ столітті собору у м. Холмі, дослідити його вхідну частину на предмет поховань.

Нагадаємо, що у 2013 році розпочали реалізовувати спільний українсько-польський науково-дослідний проект «Пошук, ідентифікація і наукове вивчення найстарішого храму Богородиці, побудованого в Холмі (Польща) королем Данилом Галицьким». Для цього було створено групу дослідників із 20 осіб (по 10 від кожної сторони), до якої входять історики, археологи, антропологи, геотехніки, дослідники історичної архітектури тощо.

Микола Бевз розповів, що собор у Холмі, де проводять розкопки, має довгу історію: до 1874 року це був католицький костел, потім його перебудували на храм московської православної церкви, що у такому вигляді проіснував до 1919 року. Сьогодні ця споруда є діючим католицьким кафедральним собором (базилікою).

Науковці з України та Польщі в рамках реалізації проекту спочатку з допомогою спеціальних георадарів сканували територію базиліки, виявляли крипти, проводили семінари. В результаті розкопів було виявлено кам’яні фундаменти XVII століття, під якими згодом знайшли три ряди цегли періоду ХІІІ століття. Професор Микола Бевз розповів, що загалом було виконано 13 археологічних викопів в інтер’єрі базиліки та 1 викоп у криптах. Відтак віднайдено релікти фундаментів та стін катедральної церкви Пресвятої Богородиці, збудованої в м. Холмі королем Данилом Галицьким.

Микола Бевз розповів, що в результаті розкопів науковці виявили сотні предметів ХІІІ–XVII ст (керамічну плитку підлоги, смальту з мозаїк, вітражне скло, дахівки кількох видів, фрагменти одягу, монети тощо). За словами науковця, викрито понад 75 поховань, які належали до внутрішньо-церковного некрополя, 15 з них ототожнено з княжою добою і датовано другою половиною ХІІІ – початком XIV ст. Ці останки залягали на 2–2,3 м від рівня сучасної поверхні, але первісна глибина могил була незначною і не перевищувала 60 см під підлогою храму. Дослідженнями виявлено також три замуровані камери-крипти, які мають пізніші мурування, але дотикаються до стін з ХІІІ століття, одне з поховань виконане у мурованому з автентичної цегли саркофазі і може належати до королівської чи княжої родини.

Розпочаті дослідження потребують продовження не тільки а археологічному плані, але й виконання комплексу лабораторних досліджень, подальших архівно-історичних пошуків, проведення консерваційних робіт щодо виявлених субстанцій та предметів, – зазначив Микола Бевз. На думку науковця, «однією з головних проблем, які слід розв’язувати на найближчу перспективу, є музеєфікація виявленого комплексу знахідок, враховуючи необхідність експозиції археологічних пам’яток та підземних споруд».