Інформація на цьому сайті не оновлюється. Відвідайте наш новий сайт

Збережемо нашу планету: Інституту екології, природоохоронної діяльності та туризму восени виповнюється п’ять років

Цього року восени Інституту екології, природоохоронної діяльності та туризму ім. В. Чорновола, який очолює професор Олександр Мороз, виповнюється п’ять років. Про те, чого вдалося досягти за цей час, про плани на майбутнє і ведемо мову.

– Інститут створено на базі Львівського державного інституту новітніх технологій та управління ім. В. Чорновола, який у 2011 році став підрозділом університету, – говорить Олександр Іванович. – До нас тоді перейшли три кафедри і цих студентів ми успішно випустили. Нині ж маємо шість нових кафедр, потужний викладацький колектив, який щедро ділиться зі студентами своїми знаннями і досвідом. Відкрили спеціалізовану вчену раду зі спеціальності «Екологічна безпека». Тісно співпрацюємо із закордонними вишами, видаємо англомовний журнал.

– Яким науковим напрямам віддаєте перевагу?

– Найперше, маємо створити відповідні умови для вдосконалення існуючих та створення нових екологічно безпечних технологій й устаткування, дослідження і впровадження сучасних методів очищення газових викидів, рідких стоків, переробки та утилізації твердих відходів, розвитку комплексу туристичних послуг у регіоні. Саме тому, досліджуючи екологічні технології, дбаємо про нове покоління інформаційно-вимірювальних технологій для експрес-контролю середовищ, розробляємо методи і засоби очищення питної води, водних стоків тощо. З допомогою екологічного моніторингу оцінюємо якість води та динаміку змін водних екосистем, досліджуємо токсикогенні забруднення ґрунтів важкими металами та їхніми солями в західному регіоні України, моніторимо гідросферу природних заповідників, довкілля для підвищення екологічної безпеки виробництв і забезпечення сталого розвитку регіону. Створюємо інформаційні системи фонового екологічного моніторингу та комп’ютерної екологічної безпеки водних об’єктів Львівщини, геоінформаційне забезпечення підприємств туристичної галузі.

– Чи задоволені матеріально-технічною базою?

– До повного задоволення ще далеко, але й нарікати теж не можна. Для проведення наукових досліджень та навчання студентів маємо три навчально-наукові лабораторії: відновлювальних джерел енергії (створювали спільно за кошти гранту Краківська і Львівська політехніки), НДЛ-113 і навчально-наукову лабораторію екологічного контролю та експертизи (обладнана рентгенофлюоресцентним аналізатором Expert3L, з допомогою якого студенти вивчають кількісний та якісний хімічний склад речовини). Крім цього, функціонує шість навчальних лабораторій екологічного спрямування (основ екології для студентів усіх спеціальностей, лабораторії екології людини, основ мікробіології, очищення газових викидів, очищення стічних вод тощо) та навчальні – туристичного спрямування (готельної й ресторанної справи, інновацій в туризмі).

– Над якими науковими проектами працюєте?

– Кафедра екології та збалансованого природокористування нещодавно завершила спільний з харків’янами проект з очистки води. Сподіваємося, що він буде продовжений. Окрім цього, нас давно турбує проблема води у Шацьку. Річ у тім, що білоруси за 18 км від кордону з Україною створили величезний Хотиславський піщано-вапняний кар’єр. Його проектна глибина – понад 70 метрів і є небезпека, що води з Шацького регіону «втечуть» туди (вже другий рік спільно з геодезистами досліджуємо там ґрунтові і підземні води). Ведемо перемовини про створення транскордонного проекту (з нашого боку він уже готовий), в якому взяли б участь кафедра екології Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу та польські виші (Вермінсько-Мазурське воєводство в Польщі має такі самі проблеми). Були б раді, якби до нього долучилися й білоруси.

– Відомо, що без нормальної екології людство просто не зможе вижити…

– Першими це зрозуміли в Європі. Саме тому європейці вже років двадцять живуть у сталому розвитку, тобто паралельно дбають про екологію, соціальну сферу і економіку, адже ці три складові – нероздільні. Наш інститут якраз і готує фахівців сталого розвитку, який передбачає створення умов, через які не страждали б наступні покоління.

– Навіть найкращі фахівці самі не змінять ситуацію в країні…

– Звичайно, ми їх готуємо, а вже реалізація сталого розвитку залежить від державної політики в країні. Норвегія, Швеція, Фінляндія цими питаннями займаються дуже серйозно, дбаючи про екологію та соціум у своїх країнах. Взагалі, збереження планети хоча б такою, якою вона є зараз – це ідеологія XXI століття, адже нині ми самі себе знищуємо.

– Які найближчі плани?

– Торік на базі кафедр безпеки життєдіяльності і охорони праці створили кафедру цивільної безпеки (плануємо зробити її випусковою). Готуємося ліцензувати спеціальність «Цивільна безпека», відкрити наукові напрями, створити аспірантуру й згодом готувати свої наукові кадри. У планах – відкриття спеціалізованої вченої ради на кафедрі підприємництва та екологічної експертизи товарів, ліцензування спеціалізацій «Електронна торгівля», «Електронний бізнес», «Електронна комерція».