Інформація на цьому сайті не оновлюється. Відвідайте наш новий сайт

За синергією – у Центр міжнародної освіти: новий підрозділ інформує політехніків про актуальні програми

Міжнародна освіта і співпраця – це і цікаво і суттєво розширює як науковий, так і людський кругозір, каже професор Ігор Олексів. Йому це відомо як керівнику Центру міжнародної освіти Львівської політехніки, він знає про це і з власного досвіду: у рамках TEMPUS-TACIS стажувався у Великобританії, як стипендіат Фулбрайта – у США. Потім був успішний захист докторської, участь у Темпус-проектах, відзнаки ЛОР, грант Політехніки, відзнака «Найкращий молодий науковець ІНЕМ» (2013).

– Центр міжнародної освіти (ЦМО) діє з вересня 2015-го. Якими є результати його роботи?

– Центр, що був створений на базі відділу міжнародних зв’язків Політехніки, займається питаннями, якими раніше відав цей відділ, як-ось оформлення відряджень, що є доволі складною процедурою. Одним із важливих напрямів роботи є активізація академічної мобільності, передовсім у рамках програми Еразмуc+. На сьогодні за програмою ERASMUS + Key Action 1 («Навчальна мобільність») маємо 10 грантів, що дають можливість стажуватись у європейських країнах: студенти зазвичай їдуть на семестр, викладачі – на тиждень. Насамперед це університети Польщі, Німеччини і Франції. Також цьогоріч ми активно попрацювали над подачею грантів за програмою ERASMUS + Key Action 2 (раніше Темпус), що передбачає освітні гранти для розвитку потенціалу вищої освіти (від 0,5 до 1,5 млн євро). Львівська політехніка була в консорціумах з європейськими вишами-партнерами, які подались на 29 грантів. Найактивніші тут ІКНІ, ІІМТ, ІАРХ, ІНЕМ.

Ми намагаємось максимально інформувати політехніків про актуальні програми: розміщуємо інформацію на сайті університету, восени проводили серію семінарів про програми Еразмуc+. Закликаю також звернути увагу на програму Євросоюзу Jean Monе (тематика ЄС і євроінтеграції), в якій Політехніка бере не дуже активну участь. Працівники ЦМО, які знають різні іноземні мови, нададуть якісну інформацію кожному зацікавленому щодо програм, подачі заявок, оформлення відряджень. Варто звертатись у 342 кімнату головного корпусу.

Зі скількома вишами за кордоном зараз співпрацює Політехніка, у яких форматах?

– Маємо 6 угод за програмами подвійних дипломів і 18 угод за програмою академічної мобільності ERASMUS + Key Action 1. Рамкових угод про співпрацю – більше ста. Звичайно, з деякими контактуємо більш, з іншими менш активно.

– Наскільки розвиток міжнародної співпраці є стратегічним пріоритетом для університету?

– Це надзвичайно важливо, як часто підкреслює ректор Політехніки. Крім цього, показники, що характеризують міжнародну освітню і наукову діяльність кафедри, відіграють дуже важливу роль у новій системі рейтингування кафедр університету.

Команда Політехніки учасник Ukraine Higher Education Leadership Development Programme. Що це за програма?

– За підтримки Центру Політехніка виграла командний грант Британської ради з розвитку лідерського потенціалу українських університетів. Наша команда була в Києві, наступна поїздка до Одеси, а потім, якщо все складеться, – до Британії. Наразі йдеться про розвиток лідерських якостей, навиків проектного менеджменту. А основна ідея – перебрати досвід англійських вишів у формуванні освітніх програм на основі компетентнісного підходу, в організації внутрішньої системи забезпечення якості освіти в університеті.

– Наскільки важливі у міжнародній освітній співпраці англомовні курси, які вже не перший рік є в ІБІД, ІНЕМ, ІКНІ?..

– Такі курси сприяють конкурентоспроможності та привабливості вишу для іноземних студентів. Програма Еразмус+ із академічної мобільності передбачає, що не тільки наші представники їдуть за кордон, а й звідти – до нас. Нині ми спільно з УКУ і ЛНУ ім. І. Франка зібрали інформацію про всі англомовні курси у наших трьох вишах: вони будуть інтегровані в єдину базу даних і виставлені на Google Drive, щоб іноземець міг прослухати певний курс незалежно від університету, в який приїхав. Сподіваюсь, це стане можливим, починаючи із 2016/17 навчального року.

– Наскільки Ваш власний «закордонний досвід» корисний у керівництві ЦМО?

– У США я реалізовував науковий проект із прийняття на підприємстві управлінських рішень на основі багатостороннього підходу. Ці дослідження лягли в основу моєї докторської. Річне перебування у Штатах надзвичайно вплинуло на мене. По-перше, розширило мій науковий кругозір: поєднання тамтешніх дослідницьких підходів із нашими дає позитивний синергійний ефект. Водночас загалом змінюється погляд на багато аспектів життя, стосунки між людьми; ти приїжджаєш звідти більш ліберальним і демократичним.

– Якими є стосунки викладача і студента в Америці?

– Надзвичайно ліберальні, прості, спілкування легке: сьогодні викладач може прийняти у студента екзамен, а завтра – йдуть грати футбол, що, однак, не переходить у панібратство. Для PhD-студента професор завжди відкритий, порадить, підкаже, як краще проводити дослідження. Впродовж останніх років у нас, зокрема на моїй кафедрі – ММП, ці стосунки теж стають простіші (пов’язую це зокрема із омолодженням викладацького складу).